Виші без вишколу: Рада змінює підхід до оборонної підготовки студентів

Новий курс «Основи національного спротиву» замінить базову військову підготовку, зосередившись на практичних навичках безпеки, домедичній допомозі та діях у кризах



Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт №13347, який змінює підхід до підготовки молоді в умовах війни. Йдеться про впровадження дисципліни «Основи національного спротиву» у закладах вищої освіти та фахових коледжах.

За рішення проголосували 263 народні депутати, що свідчить про достатньо широку політичну підтримку ініціативи. Закон має замінити концепцію базової військової підготовки, яка раніше викликала дискусії серед студентів, освітян і правозахисників.

Ключова відмінність нового підходу — відсутність обов’язкової військової складової. Студенти не складатимуть військову присягу, не проходитимуть медогляд і не отримуватимуть статус військовозобов’язаних, що принципово змінює характер навчання.

Як оцінила газета «Дейком», така модель є спробою знайти баланс між потребами національної безпеки та автономією освітнього процесу, зменшуючи напругу довкола примусової мілітаризації студентства.

У Міністерстві освіти і науки наголошують: нова дисципліна орієнтована передусім на практичні знання. Йдеться про домедичну допомогу, поведінку в кризових ситуаціях, цивільну безпеку та навички виживання в умовах війни.

Фактично формується новий тип освітнього компоненту — не військова підготовка, а громадянська стійкість. У центрі — безпекові компетенції, які можуть бути застосовані як у тилу, так і в зоні потенційних загроз.

Важливим елементом є інклюзивність. Студенти навчатимуться разом незалежно від статі, а також передбачені окремі освітні траєкторії для людей з особливими потребами або релігійними обмеженнями щодо використання зброї.

Це рішення також відповідає європейським підходам до освіти в умовах криз. У багатьох країнах акцент робиться саме на цивільній обороні, психологічній готовності та базових навичках реагування, а не на класичному військовому вишколі.

Водночас закон скасовує обов’язкову базову військову підготовку (БЗВП), яка мала стартувати з 1 вересня 2026 року. Вона передбачала навчання поводженню зі зброєю, тактиці бою та присвоєння військової спеціальності.

Попередня модель викликала критику через ризики примусовості. Зокрема, студентів-чоловіків у разі відмови могли відраховувати, що породжувало дискусії про порушення прав на освіту та добровільність військової служби.

Заміна БЗВП на «Основи національного спротиву» виглядає як політичний компроміс. З одного боку, держава зберігає курс на підготовку населення до викликів війни, з іншого — зменшує тиск на студентське середовище.

Однак експерти звертають увагу на потенційні ризики. Без належного фінансування та методичної бази новий курс може залишитися формальністю, що не забезпечить реального рівня підготовки молоді.

Освітяни також наголошують на важливості підготовки викладачів. Адже викладання таких дисциплін потребує не лише теоретичних знань, а й практичного досвіду, зокрема у сфері медицини та кризового реагування.

Очікується, що після підписання закону президентом Міністерство освіти спільно з Міноборони розробить типову програму. Вона має визначити стандарти викладання, обсяг годин та ключові компетенції студентів.

У ширшому контексті це рішення вписується у трансформацію системи освіти України під час війни. Вона дедалі більше орієнтується на практичність, адаптивність та підготовку до реальних загроз.

Разом із тим постає стратегічне питання: чи достатньо цивільної підготовки для країни, що перебуває у стані тривалої війни? Відповідь на нього залежатиме від ефективності реалізації нової дисципліни.

У перспективі «Основи національного спротиву» можуть стати елементом ширшої системи національної стійкості, де освіта, безпека та громадянська відповідальність інтегруються в єдину модель захисту держави.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, Освіта, із заголовком: "Виші без вишколу: Рада змінює підхід до оборонної підготовки студентів".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 27 березня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Трагедія у ТЦК на Львівщині: військовослужбовця знайшли мертвим у службовому приміщенні

У Мостиськах виявили тіло військовослужбовця без ознак життя. Правоохоронці та спеціальна комісія з'ясовують усі обставини трагедії, попередньо подію кваліфікували як самогубство.

Чи накриє Україну нова хвиля виїзду взимку: соціолог пояснив, хто може залишити країну і чому

Попри складну зиму, обстріли та невизначеність, масового виїзду українців найближчим часом не прогнозують. Експерти вважають, що більшість тих, хто був готовий залишити країну, зробили це ще у 2022–2023 роках.

Маск кинув виклик Нолану: мільярдер пообіцяв створити «Одіссею» за допомогою ШІ вже цього року

Ілон Маск заявив, що до кінця року його компанія xAI створить повнометражний фільм за мотивами «Одіссеї» Гомера, використовуючи штучний інтелект Grok Imagine. Анонс прозвучав на тлі критики нової екранізації Крістофера Нолана.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Пекельна ніч для Києва: кількість жертв стрімко зросла, столиця оговтується після удару балістичними ракетами

Масована атака в ніч на 1 серпня забрала життя щонайменше дев'яти людей, понад 30 отримали поранення. Руйнування зафіксовані одразу у п'яти районах столиці, рятувальні роботи тривали всю ніч.

ШІ забирає офісні професії: чому в Україні зростає структурне безробіття і хто залишиться без роботи першим

Штучний інтелект стрімко змінює український ринок праці. Попит на копірайтерів, перекладачів і молодших програмістів падає, тоді як роботодавці відчайдушно шукають робітничі кадри. Експерти попереджають: країна вже стикається зі структурним безробіттям.

Європейські новини:

Польські МіГ-29 для України опинилися під загрозою? Країна НАТО несподівано попросила Варшаву про літаки

Польща отримала запит від однієї з країн НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які планували передати Україні. У Варшаві запевняють, що пріоритет залишається незмінним, однак ситуація може вплинути на подальшу долю бойових літаків.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.