Україна обмежує незалежність антикорупційних органів: загроза євроінтеграції

Попри зобов’язання перед ЄС та західними партнерами, влада посилює контроль над НАБУ і САП, спричиняючи критику та масштабні протести.



Україна зробила крок, який багато хто називає відступом від реформ: Верховна Рада проголосувала за зміни до законодавства, що обмежують автономію ключових антикорупційних органів — НАБУ і САП. Попри застереження міжнародних партнерів, президент Володимир Зеленський підписав цей закон.

Відтепер Генеральний прокурор, призначений главою держави, отримує широкі повноваження: може передавати справи між органами, перепризначати прокурорів і втручатися в діяльність слідчих. Ці зміни офіційно мотивують прагненням "усунути російський вплив", але для більшості експертів і дипломатів зрозуміло: мова йде про централізацію влади.

Європейські вимоги та внутрішнє згортання реформ

Боротьба з корупцією — ключова вимога для членства України в ЄС і продовження фінансової підтримки Заходу. Проте ухвалений закон, який надає контролюючі функції Генпрокуратурі, прямо суперечить принципам правової держави.

Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос висловила "серйозне занепокоєння", зазначивши, що знищення гарантій незалежності НАБУ — це крок назад. Вона наголосила: верховенство права стоїть у центрі переговорів про вступ до Європейського Союзу.

Антикорупційні органи були створені після Революції Гідності у 2014 році, як елемент розриву з радянсько-російською системою. Їхня незалежність є символом нового курсу країни.

Українці протестують на першому мітингу під час війни проти нещодавно прийнятого закону, який обмежує незалежність антикорупційних інституцій, на тлі нападу Росії на Україну, в центрі Львова, Україна, 22 липня 2025 року — Роман Балук

Протести на тлі арештів і обшуків

Приводом до законодавчих змін стала гучна операція СБУ: двох працівників НАБУ було затримано за підозрою у зв’язках з Росією, а по всій країні провели обшуки. Хоча формально це подавалося як боротьба з диверсантами, багато хто вважає це прикриттям для знищення опозиційних голосів у системі.

Керівник НАБУ Семен Кривонос публічно закликав президента не підписувати закон, назвавши його "спробою знищення антикорупційної інфраструктури України". Проте Зеленський це проігнорував. У нічному зверненні він заявив, що реформування системи — "необхідність очищення", але пообіцяв, що НАБУ і САП "продовжать роботу".

На тлі цих подій відбулася найбільша акція протесту від початку повномасштабної війни: сотні людей зібралися біля Офісу президента, виступаючи проти втручання у незалежні органи. Подібні мітинги пройшли в Одесі, Львові, Харкові.

Падіння довіри інвесторів і ринків

Одразу після ухвалення закону державні облігації України на міжнародних ринках втратили понад 2% у вартості. Частина з реструктуризованого боргу на $20 млрд подешевшала на понад 1 цент, торгуючись на рівні 45–50 центів за долар. Це свідчить про втрату довіри інвесторів до стабільності інституцій.

Міжнародні донори розцінюють незалежну боротьбу з корупцією як передумову для подальшої підтримки — фінансової, політичної та військової.

Українці протестують на першому мітингу під час війни проти нещодавно прийнятого закону, який обмежує незалежність антикорупційних інституцій, на тлі нападу Росії на Україну, біля адміністрації президента в Києві, Україна, 22 липня 2025 року — Станіслав Козлюк

Репресії проти активістів і кризові сигнали

Цього місяця українська влада висунула обвинувачення у шахрайстві одному з найвідоміших антикорупційних активістів. Його також звинувачують в ухиленні від мобілізації. Правозахисники та міжнародні НУО вважають це політично мотивованою справою — відплатою за викриття корупції у вищих ешелонах влади.

Раніше уряд відхилив кандидатуру чинного детектива НАБУ на посаду голови Бюро економічної безпеки, незважаючи на те, що він був одноголосно підтриманий міжнародною комісією.

Дипломати вже називають ситуацію "найнебезпечнішим моментом" для незалежності антикорупційних структур. Українська влада, за словами одного з них, "випробовує межі терпіння" союзників.

Реакція громадськості та символи спротиву

Протести в Києві стали символом захисту курсу, якого Україна прагне з 2014 року. Виступаючи на мітингу, 18-річна Владислава з Луганщини сказала: "Я знаю, що значить, коли вся влада в одних руках, коли нічого не прозоро. Я не хочу, щоб у нас було так само".

Голова військової розвідки Кирило Буданов у Telegram закликав до об’єднання суспільства. Він не згадав закон напряму, проте наголосив: "Маємо спільне лихо, одного ворога. Внутрішні протиріччя варто вирішувати через діалог, а не боротьбу за вплив".


Ця новина була опублікована у розділі: Політика, Політичні новини, із заголовком: "Україна обмежує незалежність антикорупційних органів: загроза євроінтеграції".

Матеріал підготував(-ла): Тесленко Олександра

Новину опубліковано: 23 липня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Трагедія у ТЦК на Львівщині: військовослужбовця знайшли мертвим у службовому приміщенні

У Мостиськах виявили тіло військовослужбовця без ознак життя. Правоохоронці та спеціальна комісія з'ясовують усі обставини трагедії, попередньо подію кваліфікували як самогубство.

Чи накриє Україну нова хвиля виїзду взимку: соціолог пояснив, хто може залишити країну і чому

Попри складну зиму, обстріли та невизначеність, масового виїзду українців найближчим часом не прогнозують. Експерти вважають, що більшість тих, хто був готовий залишити країну, зробили це ще у 2022–2023 роках.

Маск кинув виклик Нолану: мільярдер пообіцяв створити «Одіссею» за допомогою ШІ вже цього року

Ілон Маск заявив, що до кінця року його компанія xAI створить повнометражний фільм за мотивами «Одіссеї» Гомера, використовуючи штучний інтелект Grok Imagine. Анонс прозвучав на тлі критики нової екранізації Крістофера Нолана.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Пекельна ніч для Києва: кількість жертв стрімко зросла, столиця оговтується після удару балістичними ракетами

Масована атака в ніч на 1 серпня забрала життя щонайменше дев'яти людей, понад 30 отримали поранення. Руйнування зафіксовані одразу у п'яти районах столиці, рятувальні роботи тривали всю ніч.

ШІ забирає офісні професії: чому в Україні зростає структурне безробіття і хто залишиться без роботи першим

Штучний інтелект стрімко змінює український ринок праці. Попит на копірайтерів, перекладачів і молодших програмістів падає, тоді як роботодавці відчайдушно шукають робітничі кадри. Експерти попереджають: країна вже стикається зі структурним безробіттям.

Європейські новини:

Польські МіГ-29 для України опинилися під загрозою? Країна НАТО несподівано попросила Варшаву про літаки

Польща отримала запит від однієї з країн НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які планували передати Україні. У Варшаві запевняють, що пріоритет залишається незмінним, однак ситуація може вплинути на подальшу долю бойових літаків.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.