Рішення нового головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого про призупинення поповнення штурмових полків особовим складом стало однією з найгучніших кадрових новин останніх днів. За інформацією співрозмовників у кількох штурмових полках, відповідне розпорядження набуло чинності з 00:00 26 липня. Воно фактично змінює підхід до комплектування найбільш боєздатних штурмових підрозділів Сухопутних військ та може стати сигналом про початок масштабної реформи всієї системи.
За словами військових, після набуття чинності нового розпорядження штурмові полки більше не можуть отримувати новобранців із батальйонів резерву чи територіальних центрів комплектування. Також припинено переведення військовослужбовців із інших підрозділів до штурмових полків. Єдиним винятком залишаються окремі випадки повернення військових, які раніше самовільно залишили частини та оформлювали повернення через застосунок "Армія+" відповідно до чинних процедур.
Для багатьох командирів таке рішення стало несподіванкою. Деякі військовослужбовці вже завершили процес переведення зі своїх підрозділів та очікували на зарахування до штурмових полків. Тепер їхній подальший статус залишається невизначеним, що створює додаткові організаційні труднощі.
Особливу увагу привертає той факт, що це перший випадок, коли найвище військове керівництво офіційно обмежує можливість поповнення саме штурмових полків. Раніше окремі підрозділи фактично мали значно ширші можливості для збільшення чисельності особового складу порівняно з іншими військовими частинами.
Йдеться насамперед про 225-й окремий штурмовий полк та 425-й окремий штурмовий полк "Скеля". За інформацією з відкритих джерел та свідченнями військових, саме ці підрозділи тривалий час користувалися особливими умовами комплектування. Якщо стандартний полк зазвичай налічує приблизно три-чотири тисячі військовослужбовців, то чисельність "Скелі" була збільшена більш ніж до десяти тисяч осіб. Такий рівень розширення був винятком на тлі інших бойових формувань.
Водночас інші штурмові підрозділи, які також демонстрували високу ефективність на полі бою та активно впроваджували сучасні технології ведення війни, подібних можливостей не отримували. Саме ця нерівномірність у розподілі людських ресурсів протягом тривалого часу викликала дискусії серед військових та експертів.
Неофіційно вважається, що окремі штурмові полки користувалися особливою підтримкою попереднього головнокомандувача Олександра Сирського. Це проявлялося не лише у стабільному поповненні особового складу, а й у більшій автономії під час виконання бойових завдань, а також у кращому матеріально-технічному забезпеченні порівняно з іншими підрозділами Сухопутних військ.
Саме тому нинішнє рішення багато хто розглядає не як окремий кадровий крок, а як можливий початок перегляду всієї моделі функціонування штурмових полків. Нове керівництво армії, ймовірно, прагне запровадити більш єдині правила комплектування для всіх бойових частин, щоб уникнути ситуацій, коли окремі підрозділи мають суттєві переваги над іншими.
Додаткового резонансу ситуації надає й те, що протягом останніх місяців у публічному просторі з'явилася низка журналістських розслідувань щодо можливих випадків жорстокого поводження, побиттів та інших тяжких злочинів у деяких штурмових полках і пов'язаних із ними військових формуваннях. Ці матеріали викликали широкий суспільний резонанс та поставили питання про необхідність ретельної перевірки ситуації всередині окремих підрозділів.
На цьому тлі рішення про припинення поповнення виглядає як перший практичний крок нового військового керівництва після хвилі критики та публічних дискусій. Хоча офіційно зв'язок між цими подіями не підтверджувався, збіг у часі привернув увагу як військових, так і аналітиків.
За інформацією співрозмовників, серед особового складу штурмових полків уже з'явилися побоювання щодо подальшої долі цих формувань. Обговорюються різні сценарії — від реорганізації до зміни принципів їхньої роботи або навіть можливого розформування окремих частин. Водночас жодних офіційних заяв щодо таких планів наразі не оприлюднено.
Ще одним важливим сигналом стало повідомлення Генерального штабу Збройних сил України від 29 липня про початок перевірки системи комплектування військових частин та справедливості розподілу людських ресурсів. У Генштабі не уточнили, чи стосується ця перевірка окремих підрозділів або ж охоплює всю структуру Сил оборони. Проте саме на тлі цього аудиту рішення про тимчасове припинення поповнення штурмових полків виглядає логічною складовою ширшого процесу.
Експерти зазначають, що війна постійно змушує армію адаптуватися до нових викликів. Ефективність сучасних бойових дій дедалі більше залежить не лише від кількості військовослужбовців, а й від якості управління, прозорості кадрової політики, рівномірного забезпечення підрозділів та довіри особового складу до командування.
Саме тому нинішні рішення можуть визначити, якою буде українська армія в найближчі роки. Якщо перевірки завершаться комплексним реформуванням системи комплектування, це може забезпечити більш справедливий розподіл ресурсів між усіма бойовими частинами та зміцнити керованість Сухопутних військ. Водночас остаточні висновки робити поки що зарано, адже офіційних пояснень щодо причин призупинення поповнення штурмових полків військове керівництво наразі не надало. Саме подальші рішення Генерального штабу та головнокомандувача покажуть, чи є цей крок тимчасовим заходом або початком масштабної трансформації всієї системи комплектування української армії.
