Кожна повітряна тривога в Україні знову і знову нагадує про головну цінність – людське життя. Поки в небі летять ракети та ударні безпілотники, рахунок нерідко йде на хвилини, а інколи навіть на секунди. Саме тому укриття мають виконувати свою головну функцію – бути місцем порятунку для всіх без винятку. Однак реальність показує, що навіть у найнебезпечніші моменти люди іноді стикаються із зачиненими дверима, необґрунтованими вимогами та відмовами, які можуть коштувати життя.
Саме на цю проблему звернув увагу Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, останні випадки свідчать про те, що окремі громадяни під час масованих атак не могли потрапити до укриттів через незаконні обмеження. Омбудсмен наголосив: така практика є абсолютно неприпустимою.
Особливо показовою стала ніч чергової масштабної повітряної атаки, коли понад 56 тисяч жителів столиці були змушені провести ніч у київському метро, рятуючись від ракетних ударів та атак дронів. Для багатьох людей саме підземні станції стали єдиною можливістю перечекати небезпеку. Проте навіть у цей критичний момент надходили повідомлення про випадки, коли окремих громадян не пускали до сховищ.
Лубінець підкреслив, що жодна людина не повинна залишатися на вулиці під час повітряної тривоги лише тому, що комусь здалося, ніби вона "не належить" до певного будинку чи району. За його словами, укриття існують для захисту життя, а не для перевірки документів чи місця реєстрації.
Омбудсмен окремо нагадав перелік дій, які є незаконними під час повітряної тривоги. Насамперед працівники або відповідальні особи не мають права вимагати у людей паспорт, документи чи перевіряти прописку. Так само неприпустимо заявляти, що укриття призначене виключно для мешканців конкретного будинку або житлового комплексу.
Ще одним болючим питанням залишається перебування людей із домашніми тваринами. Чимало власників собак, котів та інших улюбленців розповідають, що їм доводилося чути вимоги залишити тварину надворі або взагалі покинути сховище. Дмитро Лубінець наголосив: чинне законодавство не містить жодної норми, яка б забороняла перебування домашніх тварин в укриттях. Тому виганяти людей через наявність домашнього улюбленця не можна.
Не менш важливою є ситуація з батьками, які приходять до сховищ разом із дітьми. Омбудсмен підкреслив, що відмовляти таким сім'ям у доступі до укриття категорично заборонено. Під час повітряної небезпеки головним пріоритетом має залишатися безпека людей, а не будь-які формальні вимоги чи внутрішні правила окремих установ.
Якщо громадяни стикаються з незаконною відмовою у доступі до укриття, вони повинні негайно повідомляти про це Національну поліцію України. Подібні випадки не можна залишати без реагування, адже кожне таке порушення потенційно створює смертельну загрозу.
Втім, проблема не обмежується лише неправомірними діями окремих відповідальних осіб. Перевірки, проведені представниками Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, продемонстрували значно масштабнішу картину. За результатами моніторингових візитів виявилося, що переважна більшість перевірених укриттів має серйозні недоліки.
Статистика виглядає вкрай тривожно. За даними омбудсмена, 93 відсотки перевірених об'єктів мали різноманітні порушення. Частина сховищ потребувала ремонту, інші були недостатньо облаштовані або не відповідали вимогам щодо безпечного перебування людей.
Ще більш резонансним стало виявлення приблизно 80 об'єктів, які в офіційних електронних сервісах позначалися як доступні укриття, хоча фактично не функціонували. У критичній ситуації це може означати, що людина, орієнтуючись на карту сховищ, витратить дорогоцінний час і не знайде місця для порятунку.
За підсумками проведених перевірок було підготовлено майже чотири тисячі рекомендацій щодо усунення виявлених порушень. Робота триває і цього року. Лише у 2026 році представники Офісу омбудсмена вже здійснили 775 моніторингових візитів, за результатами яких надали ще 2863 обов'язкові рекомендації для усунення недоліків.
На переконання Дмитра Лубінця, ситуація потребує комплексного вирішення. Насамперед органи державної влади та місцевого самоврядування повинні оперативно ліквідувати системні проблеми, які накопичувалися роками. Йдеться не лише про ремонт уже існуючих укриттів, а й про будівництво нових захисних споруд там, де їх бракує.
Окрему увагу омбудсмен приділив фінансуванню. Без достатніх коштів неможливо забезпечити модернізацію сховищ, підтримувати їх у належному стані та гарантувати готовність до використання у будь-який момент. Водночас не менш важливим залишається ефективний контроль. Формальні перевірки, які не відображають реального стану об'єктів, не здатні гарантувати безпеку громадян.
Особливий акцент зроблено й на забезпеченні доступності укриттів для всіх категорій населення. Люди з інвалідністю, особи похилого віку, громадяни з тимчасовими порушеннями мобільності, а також батьки з маленькими дітьми повинні мати можливість безперешкодно потрапити до сховища. Безбар'єрність у таких умовах перестає бути лише питанням комфорту — вона безпосередньо впливає на можливість урятувати життя.
Не менш важливим елементом залишається персональна відповідальність посадових осіб. Якщо через бездіяльність, недбалість або незаконні рішення люди не можуть скористатися укриттям у момент небезпеки, такі випадки повинні отримувати належну правову оцінку.
Повітряні атаки залишаються щоденною реальністю для мільйонів українців. Саме тому питання доступності укриттів давно перестало бути формальністю чи адміністративною процедурою. Коли звучить сигнал повітряної тривоги, двері сховищ мають відкриватися для кожного без винятку. Життя людини не може залежати від місця реєстрації, наявності документів чи домашнього улюбленця. І саме цього принципу, за словами омбудсмена, повинні безумовно дотримуватися всі, хто відповідає за роботу захисних споруд.
