Відносини між Україною та Польщею, які ще кілька років тому вважалися прикладом стратегічного партнерства та взаємної підтримки, дедалі частіше опиняються під тиском політичних суперечок і змін у громадській думці. Нове соціологічне дослідження демонструє, що настрої польського суспільства щодо України стали значно стриманішими, а в окремих питаннях — відверто критичними.
Опитування, проведене компанією Opinia24, засвідчило, що більшість громадян Польщі наразі не підтримує вступ України до Європейського Союзу. Водночас поляки розділилися у поглядах на подальшу військову допомогу Києву, а також негативно оцінюють можливість участі власних військових у будь-яких післявоєнних місіях на території України.
Польське суспільство дедалі більше сумнівається у вступі України до ЄС
Одним із найбільш показових результатів дослідження стала відповідь на питання щодо майбутнього членства України в Європейському Союзі.
Згідно з результатами опитування, 52% респондентів виступають проти підтримки вступу України до ЄС, тоді як лише 33% вважають, що Варшава повинна підтримати українську євроінтеграцію. Решта опитаних або не визначилися зі своєю позицією, або утрималися від відповіді.
Такі результати свідчать про суттєву зміну громадських настроїв у країні, яка після початку повномасштабної війни стала одним із головних союзників України в Європі. Якщо раніше питання підтримки Києва користувалося широким суспільним консенсусом, то нині дедалі більше поляків висловлюють занепокоєння щодо можливих наслідків майбутнього членства України в ЄС для власної держави.
Допомога Україні розділила Польщу майже навпіл
Не менш показовими стали результати щодо військової підтримки України.
Опитування демонструє практично рівний розподіл думок серед громадян Польщі. 44% опитаних вважають, що Варшава повинна призупинити військову допомогу Україні через історичні суперечки, пов'язані з діяльністю УПА. Водночас 41% переконані, що підтримку необхідно продовжувати попри існуючі розбіжності.
Такий результат свідчить про те, що тема історичної пам'яті залишається одним із найчутливіших питань українсько-польських відносин. Вона продовжує активно використовуватися у внутрішньополітичних дискусіях Польщі та впливає на громадську думку.
Більшість підтримала рішення президента Польщі
Окремо соціологи поцікавилися ставленням громадян до рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла.
Більшість респондентів підтримала цей крок. 55% поляків схвалили рішення глави держави, тоді як 27% висловилися проти нього. Інші учасники дослідження не змогли визначитися зі своєю позицією.
Результати свідчать, що значна частина польського суспільства підтримує жорсткіший курс офіційної Варшави у питаннях двосторонніх відносин.
Ставлення до українців також змінилося
Соціологи зафіксували й зміни у ставленні поляків безпосередньо до українських громадян.
Понад половина опитаних — 54% — заявили, що їхнє ставлення до українців із початку повномасштабної війни не змінилося. Проте 36% повідомили, що почали ставитися до українців гірше.
Лише 3% респондентів зазначили, що їхнє ставлення стало більш позитивним.
Попри те, що більшість не змінила своїх поглядів, значна частка негативних відповідей свідчить про поступове зростання суспільної напруги. На це можуть впливати як політичні дискусії, так і економічні питання, історичні суперечки та інформаційний фон.
Поляки категорично не хочуть відправляти своїх військових
Найбільш одностайною виявилася позиція щодо можливої участі польської армії у післявоєнній місії в Україні.
За даними дослідження, 65% опитаних виступають проти відправлення польських військових для контролю за можливим режимом припинення вогню після завершення бойових дій.
Лише 18% підтримують таку ідею.
Цей показник свідчить про небажання більшості польського суспільства бачити власних військовослужбовців залученими до потенційно ризикованих міжнародних операцій на території України навіть після завершення активної фази війни.
Чому змінюються настрої
Аналітики зазначають, що трансформація громадської думки має комплексний характер. На неї впливають внутрішньополітична боротьба, економічні виклики, міграційні процеси, дискусії навколо історичних подій та питання розподілу фінансових ресурсів Європейського Союзу.
Крім того, останнім часом у Польщі дедалі частіше фіксуються випадки напруженості між окремими громадянами двох країн. Одним із резонансних інцидентів став напад у Вроцлаві на молоду українську пару, який, за повідомленнями, стався після того, як нападники почули українську мову.
Після цього прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав президента Кароля Навроцького публічно відреагувати на інцидент. Водночас речник польського уряду Адам Шлапка пов'язав збільшення кількості нападів на українців із радикалізацією політичної риторики окремих правих сил.
Що означають результати опитування
Дослідження Opinia24, проведене 13–15 липня 2026 року серед тисячі повнолітніх громадян Польщі, демонструє, що громадська думка в країні поступово змінюється. Хоча офіційний курс Варшави щодо підтримки України залишається важливим елементом зовнішньої політики, суспільні настрої стають дедалі більш неоднозначними.
Для Києва ці результати є сигналом про необхідність активного розвитку двостороннього діалогу не лише на рівні урядів, а й між суспільствами обох держав. Водночас опитування відображає позицію респондентів на момент його проведення і не є прямим прогнозом майбутніх політичних рішень польської влади.
