«Майже половина бюджету йде в тінь»: розкрито шокувальні масштаби секретних витрат Кремля на війну

Воєнні витрати Росії продовжують стрімко зростати, попри заяви Володимира Путіна про стабільність економіки. Нові дані свідчать, що значна частина бюджетних коштів спрямовується на засекречені статті витрат, більшість із яких пов’язані з фінансуванням армії.



Експерти попереджають: навантаження на російську економіку стає дедалі відчутнішим, а реальні масштаби витрат можуть бути ще більшими за офіційні показники.

Росія продовжує нарощувати витрати на війну, спрямовуючи на військові потреби рекордні обсяги бюджетних коштів. Водночас значна частина цих грошей проходить через закриті статті бюджету, що ускладнює оцінку реального стану державних фінансів. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW), який посилається на дані Міністерства фінансів РФ та аналіз німецьких експертів.

За оцінкою економіста Німецького інституту міжнародних та безпекових досліджень Яніса Клюге, у першому кварталі 2026 року військові витрати Росії сягнули 5,9 трильйона рублів. Це становить близько 46% усіх федеральних видатків за цей період та приблизно на 30% більше, ніж роком раніше.

Такі показники свідчать, що війна залишається головним фінансовим пріоритетом Кремля, попри публічні заяви російської влади про розвиток економіки та покращення добробуту населення.

Воєнні витрати зростають швидше, ніж планувалося

Згідно з російським бюджетним законодавством, частка військових витрат у 2026 році мала скоротитися з 7,8% ВВП до 6,2%. Однак фактичні показники свідчать про інше.

Як зазначає Клюге, вже у першому кварталі поточного року військові витрати становили близько 2,5% прогнозованого річного ВВП Росії. Якщо така динаміка збережеться до кінця року, підсумкові показники можуть суттєво перевищити офіційні плани уряду.

Експерти вважають, що це є ознакою подальшої мілітаризації економіки та посилення залежності державних фінансів від потреб армії.

Дві третини доходів фактично поглинає війна

Особливу увагу аналітиків привернуло співвідношення доходів і витрат бюджету.

За перші чотири місяці 2026 року російський бюджет отримав близько 8,3 трильйона рублів доходів. Водночас військові витрати за аналогічний період фактично дорівнювали приблизно двом третинам усіх надходжень до державної скарбниці.

Економісти попереджають, що така структура видатків робить бюджет дедалі більш вразливим до зовнішніх потрясінь, падіння експортних доходів та коливань цін на енергоносії.

Секретні витрати досягли рекордних масштабів

Одним із найтривожніших сигналів стало різке зростання засекречених витрат.

За даними аналізу, обсяг секретних статей бюджету зріс на 43% порівняно з минулим роком. У результаті їхня частка досягла 38,2% усіх федеральних видатків у першому кварталі 2026 року.

При цьому сам російський бюджет передбачає, що близько 85% закритих витрат спрямовуються саме на військові потреби.

Фактично це означає, що значна частина фінансування війни виведена з публічного контролю та залишається недоступною для незалежного аналізу.

Кремль міг приховати реальні масштаби витрат

Клюге також припускає, що Міністерство фінансів Росії могло перенести частину військових витрат із четвертого кварталу 2025 року на початок 2026-го.

Такий крок дозволив би формально уникнути перевищення бюджетних обмежень у минулому році та водночас покращити офіційну статистику.

Крім того, експерт не виключає, що в нинішньому бюджеті заздалегідь передбачені додаткові приховані витрати, які можуть використовуватися протягом року без широкого громадського обговорення.

Економіка дедалі сильніше залежить від війни

Висновки німецького економіста збігаються з оцінками української розвідки, згідно з якими загальні державні витрати Росії за перші чотири місяці 2026 року зросли на 15,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Основними напрямками збільшення видатків стали фінансування армії, соціальні програми та підтримка окремих секторів економіки, які відчувають наслідки санкцій і структурних проблем.

Аналітики наголошують, що така модель дозволяє Кремлю тимчасово підтримувати економічну активність, але водночас створює серйозні ризики для довгострокової фінансової стабільності.

Путін говорить про стабільність, але проблем стає більше

Попри стрімке зростання витрат, Володимир Путін продовжує заявляти про стійкість російської економіки та її здатність адаптуватися до зовнішнього тиску.

Втім, багато міжнародних експертів вважають, що офіційна риторика дедалі менше відповідає реальній ситуації. Висока інфляція, дефіцит кадрів, збільшення військових витрат і навантаження на бюджет поступово посилюють внутрішні економічні дисбаланси.

На думку аналітиків, чим довше зберігатиметься нинішній рівень військових витрат, тим складніше російській владі буде одночасно фінансувати соціальні зобов’язання, підтримувати економічне зростання та забезпечувати потреби армії.

Що означають нові дані

Оприлюднені показники свідчать, що війна залишається головним пріоритетом російських державних фінансів. Майже половина бюджетних коштів спрямовується на військові потреби, а рекордне зростання секретних витрат робить фінансову систему країни дедалі менш прозорою.

Експерти попереджають, що така тенденція може призвести до подальшого посилення тиску на економіку, особливо якщо витрати й надалі зростатимуть швидше за доходи. В умовах затяжної війни саме фінансова стійкість стає одним із ключових чинників, що визначають можливості держави у довгостроковій перспективі.


Ця новина була опублікована у розділі: Фінанси, Думка, Аналітика, із заголовком: "«Майже половина бюджету йде в тінь»: розкрито шокувальні масштаби секретних витрат Кремля на війну".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 18 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Трагедія у ТЦК на Львівщині: військовослужбовця знайшли мертвим у службовому приміщенні

У Мостиськах виявили тіло військовослужбовця без ознак життя. Правоохоронці та спеціальна комісія з'ясовують усі обставини трагедії, попередньо подію кваліфікували як самогубство.

Чи накриє Україну нова хвиля виїзду взимку: соціолог пояснив, хто може залишити країну і чому

Попри складну зиму, обстріли та невизначеність, масового виїзду українців найближчим часом не прогнозують. Експерти вважають, що більшість тих, хто був готовий залишити країну, зробили це ще у 2022–2023 роках.

Маск кинув виклик Нолану: мільярдер пообіцяв створити «Одіссею» за допомогою ШІ вже цього року

Ілон Маск заявив, що до кінця року його компанія xAI створить повнометражний фільм за мотивами «Одіссеї» Гомера, використовуючи штучний інтелект Grok Imagine. Анонс прозвучав на тлі критики нової екранізації Крістофера Нолана.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Пекельна ніч для Києва: кількість жертв стрімко зросла, столиця оговтується після удару балістичними ракетами

Масована атака в ніч на 1 серпня забрала життя щонайменше дев'яти людей, понад 30 отримали поранення. Руйнування зафіксовані одразу у п'яти районах столиці, рятувальні роботи тривали всю ніч.

ШІ забирає офісні професії: чому в Україні зростає структурне безробіття і хто залишиться без роботи першим

Штучний інтелект стрімко змінює український ринок праці. Попит на копірайтерів, перекладачів і молодших програмістів падає, тоді як роботодавці відчайдушно шукають робітничі кадри. Експерти попереджають: країна вже стикається зі структурним безробіттям.

Європейські новини:

Польські МіГ-29 для України опинилися під загрозою? Країна НАТО несподівано попросила Варшаву про літаки

Польща отримала запит від однієї з країн НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які планували передати Україні. У Варшаві запевняють, що пріоритет залишається незмінним, однак ситуація може вплинути на подальшу долю бойових літаків.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.