«Квиток в один кінець»: Мадяр пояснив, навіщо противник стрімко нарощує штурмові групи

Чисельність живої сили, яку противник залучає до штурмових дій, у липні суттєво зросла. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді розповів, чому відбувається збільшення активності та яких втрат зазнають ці підрозділи.



Кількість підрозділів, які використовуються для штурмових дій, у липні продовжила зростати. Разом із цим збільшилися й показники їхнього ураження. За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді із позивним «Мадяр», противник намагається компенсувати проблеми на лінії бойового зіткнення шляхом збільшення кількості штурмових та інфільтраційних груп.

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі, посилаючись на дані розвідувального центру Сил безпілотних систем.

Чому збільшується кількість штурмових груп

За словами Роберта Бровді, однією з головних причин нарощування активності є спроба приховати розрив між доповідями про ситуацію на передових позиціях та реальним станом справ.

Командувач зазначив, що противник формує додаткові групи проникнення, завданням яких є досягнення певних позицій та фіксація їхнього стану за допомогою фото- або відеоматеріалів. Такі кадри мають використовуватися як підтвердження виконання поставлених завдань перед вищим керівництвом.

Цю тактику Мадьяр назвав «ван вей тікет» — від англійського вислову «one way ticket», що означає «квиток в один кінець». За його словами, подібні дії пов’язані зі спробами терміново виправити ситуацію — або перед можливими перевірками, або після вже отриманих претензій і покарань з боку командування.

Фактично йдеться про спроби будь-якою ціною продемонструвати просування та підтвердити виконання наказів, навіть якщо реальна ситуація на передових позиціях відрізняється від офіційних звітів.

Наскільки зросла кількість залученої живої сили

Згідно з даними щоденного аналізу розвідувального центру Сил безпілотних систем, у липні чисельність живої сили противника, яка бере участь у штурмових діях, помітно збільшилася.

Порівняно з травнем цей показник зріс на 18%, а у порівнянні з червнем — на 12%.

Така динаміка свідчить, що активність штурмових підрозділів залишається високою, попри значні втрати. Збільшення кількості залучених сил може бути пов’язане як зі спробами посилити тиск на окремих напрямках, так і з необхідністю компенсувати втрати.

Втрати штурмових груп продовжують зростати

Паралельно зі збільшенням чисельності підрозділів зростає і кількість уражень живої сили.

За даними Сил безпілотних систем, показник знищення особового складу противника операторами безпілотників у липні збільшився на 11% порівняно з червнем.

Очікується, що загальний показник за місяць перевищить позначку у 11 тисяч уражених цілей. Станом на 25 липня було підтверджено 9028 випадків ураження, а до завершення місяця залишалося ще кілька днів.

Середньодобовий показник у липні становить близько 365 уражень на добу. Для порівняння, у травні цей показник був приблизно 310, а у червні — 329.

Зростання цих цифр демонструє, що збільшення кількості штурмових дій супроводжується значними втратами для підрозділів, які намагаються просуватися на окремих ділянках фронту.

Чому в Росії поки не оголошують нову мобілізацію

Роберт Бровді також розповів про ситуацію з поповненням особового складу в Росії.

За його словами, публічного оголошення нової масштабної мобілізації наразі немає через політичні причини. Зокрема, він пов’язав це з майбутніми виборами у вересні.

Однак, як зазначив командувач, приховане поповнення армії триває. Сучасні методи розвідки дозволяють відстежувати ознаки такого набору особового складу навіть за відсутності офіційних заяв.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що російське керівництво готує розширення мобілізаційних заходів та розглядає можливість залучення додаткових військовослужбовців, зокрема з Північної Кореї.

За словами глави держави, українська розвідка має інформацію про підготовку нового набору до армії вже найближчими місяцями. Очікується, що ця хвиля може бути масштабною.

Нова тактика тиску та ціна штурмів

Збільшення кількості штурмових груп свідчить про те, що противник продовжує робити ставку на активні дії невеликими підрозділами, намагаючись знаходити слабкі місця та закріплюватися на окремих ділянках.

Водночас така тактика супроводжується значними ризиками. Чим більше особового складу залучається до штурмів, тим вищою стає ймовірність втрат у разі виявлення та ураження таких груп.

За оцінкою української сторони, зростання активності пов’язане не лише з військовими завданнями, а й із внутрішнім тиском у системі управління. Необхідність демонструвати результати та підтверджувати виконання наказів може змушувати підрозділи діяти в умовах підвищеного ризику.

Ситуація на фронті залишається динамічною, а подальший розвиток подій залежатиме від багатьох факторів — від рішень командування до здатності сторін поповнювати ресурси та адаптуватися до змін на полі бою.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "«Квиток в один кінець»: Мадяр пояснив, навіщо противник стрімко нарощує штурмові групи".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 26 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Трагедія у ТЦК на Львівщині: військовослужбовця знайшли мертвим у службовому приміщенні

У Мостиськах виявили тіло військовослужбовця без ознак життя. Правоохоронці та спеціальна комісія з'ясовують усі обставини трагедії, попередньо подію кваліфікували як самогубство.

Чи накриє Україну нова хвиля виїзду взимку: соціолог пояснив, хто може залишити країну і чому

Попри складну зиму, обстріли та невизначеність, масового виїзду українців найближчим часом не прогнозують. Експерти вважають, що більшість тих, хто був готовий залишити країну, зробили це ще у 2022–2023 роках.

Маск кинув виклик Нолану: мільярдер пообіцяв створити «Одіссею» за допомогою ШІ вже цього року

Ілон Маск заявив, що до кінця року його компанія xAI створить повнометражний фільм за мотивами «Одіссеї» Гомера, використовуючи штучний інтелект Grok Imagine. Анонс прозвучав на тлі критики нової екранізації Крістофера Нолана.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Пекельна ніч для Києва: кількість жертв стрімко зросла, столиця оговтується після удару балістичними ракетами

Масована атака в ніч на 1 серпня забрала життя щонайменше дев'яти людей, понад 30 отримали поранення. Руйнування зафіксовані одразу у п'яти районах столиці, рятувальні роботи тривали всю ніч.

ШІ забирає офісні професії: чому в Україні зростає структурне безробіття і хто залишиться без роботи першим

Штучний інтелект стрімко змінює український ринок праці. Попит на копірайтерів, перекладачів і молодших програмістів падає, тоді як роботодавці відчайдушно шукають робітничі кадри. Експерти попереджають: країна вже стикається зі структурним безробіттям.

Європейські новини:

Польські МіГ-29 для України опинилися під загрозою? Країна НАТО несподівано попросила Варшаву про літаки

Польща отримала запит від однієї з країн НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які планували передати Україні. У Варшаві запевняють, що пріоритет залишається незмінним, однак ситуація може вплинути на подальшу долю бойових літаків.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.