Без жодної заправки на сотні кілометрів: Росія перетворила трасу Харків – Полтава на паливну пастку для водіїв

Понад 80 автозаправних станцій на Харківщині зруйновано, а маршрут між Харковом і Полтавою фактично залишився без можливості дозаправитися. Водіїв закликають готуватися до поїздок заздалегідь.



Україна продовжує втрачати критично важливу цивільну інфраструктуру внаслідок російських ударів. Одним із найболючіших прикладів стала ситуація на Харківщині, де систематичні атаки призвели до практично повного знищення мережі автозаправних станцій на одному з найважливіших транспортних маршрутів країни. Сьогодні ділянка траси Харків – Полтава фактично залишилася без можливості заправити автомобіль, що створює серйозні труднощі як для місцевих жителів, так і для тисяч водіїв, які щодня користуються цією дорогою.

Про масштаби руйнувань повідомив депутат Харківської обласної ради Олександр Скорик під час ефіру телеканалу "Еспресо" та Slawa.TV. За його словами, ситуація із забезпеченням паливом у регіоні продовжує погіршуватися практично щодня.

Особливо критичною стала ситуація на міжнародній трасі Харків – Київ, а саме на відрізку між Харковом та Полтавою. За словами депутата, на сьогодні жодна автозаправна станція на цій ділянці більше не працює. Руйнувань зазнали АЗС у Валках, Чутовому та інших населених пунктах вздовж маршруту.

Остання автозаправна станція, яка ще продовжувала обслуговувати водіїв у селищі Валки, була знищена 26 липня. Після цього автомобілісти фактично втратили будь-яку можливість поповнити запаси пального під час руху цією дорогою.

Такі зміни вже впливають на планування поїздок. Якщо раніше водії могли без особливих труднощів розраховувати на заправку дорогою, то тепер необхідно ще до виїзду ретельно оцінювати залишок пального у баку та прораховувати маршрут із запасом. Для легкових автомобілів це означає необхідність повного бака ще перед виїздом із Харкова або Полтави, а для вантажного транспорту ситуація стає ще складнішою.

За словами Скорика, загалом по всій Україні зруйновано вже понад 200 автозаправних станцій. При цьому найбільших втрат зазнала саме Харківська область, де було знищено більше 80 АЗС. Це свідчить про масштабний характер руйнувань об'єктів цивільної інфраструктури, які забезпечували стабільне транспортне сполучення та логістику регіону.

Попри значні втрати інфраструктури, дефіциту пального в Україні наразі немає. Депутат наголосив, що паливний ринок працює стабільно, а нафтопродукти продовжують надходити до країни. Проблема полягає не у відсутності бензину чи дизельного пального, а саме у фізичному знищенні місць, де водії могли його придбати.

Це означає, що навіть за наявності достатніх запасів пального в країні окремі регіони можуть зіткнутися із серйозними труднощами через втрату інфраструктури. Для жителів Харківщини це вже стало щоденною реальністю.

Експерти зазначають, що автозаправні станції виконують не лише функцію продажу пального. Вони є важливими елементами транспортної системи, де водії можуть перепочити, придбати необхідні товари, скористатися технічним сервісом або отримати допомогу у разі надзвичайної ситуації. Їхня відсутність суттєво ускладнює експлуатацію автомобільних шляхів, особливо під час тривалих поїздок.

Окремою проблемою залишаються перевезення гуманітарних вантажів, робота служб доставки, медичних автомобілів, аварійних бригад та іншого транспорту, який регулярно використовує маршрут Харків – Полтава. Для них необхідність робити великі запаси пального або змінювати логістику означає додаткові витрати часу та ресурсів.

Водночас Скорик закликав усіх водіїв, які планують поїздку цією трасою, обов'язково заправляти автомобілі ще до початку маршруту. На сьогодні можливостей дозаправитися між Харковом і Полтавою практично не залишилося, тому навіть незначна помилка у розрахунку запасу пального може створити серйозні проблеми в дорозі.

Ситуацію додатково ускладнюють останні атаки на паливну інфраструктуру в інших регіонах країни. Так, у ніч проти 25 липня російські війська завдали ударів по чотирьох автозаправних станціях та пожежній частині у Полтавській області. Хоча обійшлося без постраждалих, об'єкти зазнали значних руйнувань.

На цьому тлі українські автомобілісти вже спостерігають ще одну тенденцію — протягом останнього тижня в країні помітно зростають ціни на пальне. Попри те, що фахівці не говорять про паливну кризу, поєднання подорожчання бензину та дизеля із руйнуванням мережі автозаправних станцій створює додаткові виклики як для пересічних громадян, так і для бізнесу.

Сьогодні історія траси Харків – Полтава є показовим прикладом того, як руйнування цивільної інфраструктури безпосередньо впливає на повсякденне життя людей. Дорога, яка роками забезпечувала швидке сполучення між великими містами, нині вимагає від кожного водія максимальної підготовки та уважного планування маршруту. І поки триває відновлення зруйнованих об'єктів, запас пального перед виїздом стає вже не просто рекомендацією, а необхідною умовою безпечної подорожі.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Суспільство, із заголовком: "Без жодної заправки на сотні кілометрів: Росія перетворила трасу Харків – Полтава на паливну пастку для водіїв".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 27 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Трагедія у ТЦК на Львівщині: військовослужбовця знайшли мертвим у службовому приміщенні

У Мостиськах виявили тіло військовослужбовця без ознак життя. Правоохоронці та спеціальна комісія з'ясовують усі обставини трагедії, попередньо подію кваліфікували як самогубство.

Чи накриє Україну нова хвиля виїзду взимку: соціолог пояснив, хто може залишити країну і чому

Попри складну зиму, обстріли та невизначеність, масового виїзду українців найближчим часом не прогнозують. Експерти вважають, що більшість тих, хто був готовий залишити країну, зробили це ще у 2022–2023 роках.

Маск кинув виклик Нолану: мільярдер пообіцяв створити «Одіссею» за допомогою ШІ вже цього року

Ілон Маск заявив, що до кінця року його компанія xAI створить повнометражний фільм за мотивами «Одіссеї» Гомера, використовуючи штучний інтелект Grok Imagine. Анонс прозвучав на тлі критики нової екранізації Крістофера Нолана.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Пекельна ніч для Києва: кількість жертв стрімко зросла, столиця оговтується після удару балістичними ракетами

Масована атака в ніч на 1 серпня забрала життя щонайменше дев'яти людей, понад 30 отримали поранення. Руйнування зафіксовані одразу у п'яти районах столиці, рятувальні роботи тривали всю ніч.

ШІ забирає офісні професії: чому в Україні зростає структурне безробіття і хто залишиться без роботи першим

Штучний інтелект стрімко змінює український ринок праці. Попит на копірайтерів, перекладачів і молодших програмістів падає, тоді як роботодавці відчайдушно шукають робітничі кадри. Експерти попереджають: країна вже стикається зі структурним безробіттям.

Європейські новини:

Польські МіГ-29 для України опинилися під загрозою? Країна НАТО несподівано попросила Варшаву про літаки

Польща отримала запит від однієї з країн НАТО щодо винищувачів МіГ-29, які планували передати Україні. У Варшаві запевняють, що пріоритет залишається незмінним, однак ситуація може вплинути на подальшу долю бойових літаків.

Жорстокий напад на українку в Польщі: жінку вдарили палицею по голові, нападника досі розшукують

У Гдині невідомий атакував 40-річну громадянку України, завдавши їй ударів дерев'яною палицею ззаду. Поліція проводить розслідування та перевіряє всі можливі версії, зокрема обставини, що передували нападу.

Європа на межі нового міграційного конфлікту: країни ЄС хочуть покарати Іспанію через кризу у Сеуті

Масовий наплив мігрантів до іспанського анклаву в Північній Африці викликав гостру реакцію у Європі. Деякі країни вимагають обмежити участь Іспанії у Шенгенській зоні через проблеми із контролем кордонів.