Ще кілька років тому Польща стала для мільйонів українців символом безпеки та підтримки. Після початку повномасштабної війни саме ця країна однією з перших відкрила двері для біженців, надавши їм житло, медичну допомогу, роботу та можливість розпочати нове життя. Проте сьогодні ситуація помітно змінилася. Все частіше з'являються повідомлення про напади на українців, а експерти та представники української громади говорять про посилення ксенофобських настроїв.
Останніми тижнями одразу кілька інцидентів набули широкого суспільного розголосу. Постраждалі стверджують, що причиною агресії стали українське походження, мова або навіть акцент. На тлі цих подій посилилася дискусія щодо безпеки українців, які проживають у Польщі, та ролі політичної риторики у формуванні суспільних настроїв.
Напади стають дедалі помітнішими
Серед останніх випадків — конфлікт у місті Бельсько-Бяла, де, за повідомленнями, водій автобуса погрожував українським дівчатам-підліткам. У Легниці місцева жителька напала на двох 13-річних українок, а у Варшаві молодого українця побили просто під час запису відео українською мовою.
Ще один резонансний інцидент стався на одному з підприємств поблизу Кракова. За словами очевидців, один із працівників ображав українських колег, використовував принизливі висловлювання та провокував бійку.
У Вроцлаві, за інформацією ЗМІ, молоду українську пару побили після того, як нападники почули український акцент. Чоловіка повалили на землю та продовжили бити, а його супутниця також зазнала ударів, коли намагалася його захистити.
Кожен подібний випадок викликає широкий суспільний резонанс та посилює занепокоєння серед української громади.
Що кажуть експерти
Політтехнолог Олексій Голобуцький вважає, що кількість подібних інцидентів може збільшуватися.
На його думку, цьому сприяє поєднання кількох факторів: значна кількість українців у Польщі, активність радикальних політичних сил та тривалі інформаційні кампанії, побудовані на історичних суперечностях.
Юрист Андрій Магера також заявив, що випадки насильства на ґрунті національної належності перестають бути поодинокими й потребують серйозної реакції держави.
Водночас фахівці наголошують, що подібні оцінки є експертними думками й не означають неминучості подальшої ескалації.
Що свідчать офіційні дані
Зростання кількості звернень фіксують і польські правоохоронні органи.
За інформацією Головного управління поліції Польщі, яку наводить видання Rzeczpospolita, у 2024 році громадяни України подали 267 заяв про злочини на ґрунті ненависті, у 2025 році — 275, а лише за перше півріччя 2026 року — вже 180.
Водночас варто враховувати, що йдеться саме про подані заяви. Не кожне звернення згодом підтверджується під час розслідування, а частина справ залишається на стадії перевірки.
Так, після інциденту на підприємстві поблизу Кракова поліція розпочала розслідування щодо можливої дискримінації за національною ознакою. Особу підозрюваного встановили, однак на момент оприлюднення інформації його не затримали. Відомо лише, що підприємство звільнило працівника, заявивши про неприпустимість подібної поведінки.
У справі про напад на українців у Вроцлаві розслідування просунулося далі. За словами юриста Олександра Василишина, двох підозрюваних вдалося встановити та затримати. Їм висунуто обвинувачення у побитті, діях із мотивів національної ненависті та хуліганстві. Один із фігурантів раніше вже мав судимість, що може вплинути на можливе покарання у разі обвинувального вироку суду.
Українці дедалі частіше замислюються про переїзд
За словами Олександра Василишина, серед українців, які давно проживають у Польщі, дедалі частіше обговорюють можливість переїзду до інших європейських країн.
Деякі родини, які раніше пов'язували своє майбутнє з Польщею, починають розглядати продаж нерухомості та релокацію через відчуття зростаючої напруги.
Соціолог Олексій Антипович зазначає, що міграція українців із Польщі до країн Західної Європи спостерігалася й раніше, однак нинішня суспільна атмосфера може посилити цю тенденцію.
Він також звертає увагу на результати соціологічних досліджень, згідно з якими значна частина громадян Польщі виступає проти прийому нових українських біженців. На думку експерта, на зміну суспільних настроїв можуть впливати заяви політиків та масштабні інформаційні кампанії.
Політики закликають зупинити мову ненависті
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав окремих польських політиків відмовитися від риторики, яка може провокувати ворожість до українців.
Із подібним зверненням виступила представниця української діаспори та правозахисниця Наталка Панченко. Вона наголосила, що насильство починається не з фізичних нападів, а зі слів, і закликала польських політиків відкрито засудити будь-які прояви ненависті за національною ознакою.
У польському керівництві також пролунали відповідні заяви.
Прем'єр-міністр Дональд Туск наголосив, що напади на українців завдають шкоди інтересам самої Польщі, та закликав громадян не залишатися байдужими до подібних випадків.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський перепросив українців за дії окремих громадян, підкресливши, що така поведінка є неприпустимою.
Чому ситуація викликає занепокоєння
Експерти зазначають, що зростання напруги може негативно вплинути не лише на становище українців, які проживають у Польщі, а й на польське суспільство загалом.
На їхню думку, посилення радикальної риторики сприяє поляризації суспільства, збільшує ризик нових конфліктів і може використовуватися зовнішніми силами в інформаційних цілях.
Окрему увагу фахівці звертають на можливість використання подібних подій російською пропагандою, яка традиційно намагається посіяти розбрат між Україною та її європейськими партнерами.
Попри тривожні сигнали, польська влада продовжує наголошувати на необхідності розслідування кожного випадку насильства та притягнення винних до відповідальності. Водночас представники української громади сподіваються, що рішуча реакція держави допоможе не допустити подальшого зростання ксенофобії та зберегти партнерські відносини між двома народами.
